Коли закінчиться війна
я не поїду в Залізний Порт
я не поїду в Лазурне
чи на інший якийсь курорт
я просто в безсиллі сяду
наче
молитимусь листям саду
і з ними як дощ
заплачу
нарешті
скажу відверто
в молитві мільйонній
Нене
я ж міг вже сто раз
померти
та хтось це зробив
за мене
хай ще зачекає
море
отямитись дай з дороги
ми з ними ось тут
говорим
один на один
як з Богом
вмикайте свої оркестри
пробита душа палає
пробачте Брати і Сестри
за те що вас тут немає
в піснях шелестять каштани
щемлять так шляхи Господні
я вірив
цей день настане
не думав що це сьогодні
нарешті
скажу відверто
в молитві мільйонній
небо
я ж міг вже сто раз
померти
та жититму
ще й за тебе
за тебе
мій рідний Брате
за тебе
кохана Сестро
молитви усім солдатам
що в наших серцях воскресли
я просто в безсиллі сяду
здивований радістю
наче
так добре що все позаду
і я тут від щастя
плачу...
© Михайло Олійник
